Прислів`я про батьківщину

Найзнаменитіші і відомі прислів`я про Батьківщину!

Своя земля і в жмені мила .;
На чужині рідна земелька уві сні сниться.
Рідна сторона - мати, чужа - мачуха.
На чужій стороні і кістки за батьківщиною плачуть.
Батьківщина - мати, умій за неї постояти.
На чужині і солодке в гірчицю, а на батьківщині і хрін за льодяник.
Київ - мати міст руських.
На чужині немов в домовину.
Чужина - калина, батьківщина - малина.
І кістки за батьківщиною плачуть.

Сваха чужбінку нахвалює, а сама в неї ні ногою.
На чужині і собака тужить.
Своя печаль чужої радості дорожче.
На рідній стороні і камінчик знаком.
На чужій стороні і бабуся божий дар.
Своя сторона по шерстці гладить, чужа навпроти.
На одному місці і камінь мохом обростає.
З села Помелова з села Веніковой.
Гусь з Полдо - мужик з печі- гусак на полудні - мужик на піч.
Степ лісі не краще. В степу простір, в лісі угіддя.

Будь-яка сосна своєму бору шумить (своєму лісі звістку подає).
Прощай, матінко Русь: я до тепла потягніть (говорить журавель на відльоті).
Жорна кажуть: в Києві краще, а ступа каже: що тут, що там.
Шукай добра на стороні, а будинок люби по старине.
На чужбінке, немов в домовінке (і самотньо, і німо).
В якому народі живеш, того і звичаю тримайся.
Милує бог і на своєму боці.
Ліс до села хрест, а безлісся НЕ попаду маєток.
За морем веселощі, так чуже, а у нас і горе, та своє.
Місто - царство, а село - рай. Москва - царство, а наше село - рай.

Скрізь, де тільки жити, тільки б ситу бути.
І собака свою сторону знає.
І кулик чужу сторону знає. І журавель тепла шукає.
Живе Ерошка біля великої доріжки.
З рідної сторони і ворона (і собачка) мила.
Без кореня і полин не росте.
Одінку - де хліб, там і кут. Самотньому - всюди будинок.
В який народ прийдеш, таку і шапку одягнеш.
Мила та сторона (Не забудеш ту сторону), де пупок резан (т. Е. Батьківщина).
Дон, Дон, а краще будинок. Гарний Париж, а живе і Курмиш.

Відео: Прислів`я та приказки про ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ | Фольклор для дітей

На чужій сторонушке радий своїй воронушке.
Гаразд слухати скомороха на гусельки, а сам грати станеш - т не по нас.
І хліб на своєму боці нудьгує (т. Е. Привізні, псується).
До нас люди їздять - до себе в гості звати.
Всім село не вийде: вода близько, ін ліс далеко.
На чужій стороні і дитина ворог.
І за рікою люди живуть. І за горами люди.
Наша весна червоним красна.
За морем тепліше, а у нас світліше (веселіше).
На чужбінке - і то божий дар (всі божий дар).

І кістки за батьківщиною плачуть (за переказами, Що в деяких могилах чується завивання кісток).
Пужалном ніде вирізати.
Сокіл на одному місці не сидить, а де птицю бачить, туди і летить.
Де жити, тим і вважатися.
Своя ноша не тягне, свій дим очей не їсть.
Любить і жебрак своє хламовіще.
Своя сторонушка і собаці мила.
Скрізь, де тільки жити, а одному цареві служити.
На чужині і собака тужить. Чужина сльозам не вірить.
Полетіли за море гуси, прилетіли тож не лебеді (прилетіли нічим не гірше).

Сидів би ти вдома та точив веретена.
Будинки сидіти - нічого не висидіти.
Вдома все швидко, а з боку життя гірше.
Нахвалитися повіриш, в охул потрапиш.
Дурна та птиця, якій гніздо своє неміло.
Місто затейний: що ні крок, то в свою руку та питних.
Вийду на шлях - слізки текут- згадаю своїх - і нудно по них.
Яке на дому, таке і на Дону.
Навчить Горюнов чужа сторона (і вимучив і вивчить).
Ні прута, ні лісники, ні барабанної палиці.

Прилетів гусак на Русь - погостює та полетить.
Піду туди, де про мене жито молотять. Куди очі дивляться.
Зозуля кує, по бездомів`я горює.
У чужому будинку побувати - в своєму гнила колода побачити.
На чужій стороні і сокола звуть Ворона.
Горе в чужій землі без`язикості.
Рідних немає, а по рідній сторонці серце ниє.
Через багатьох гір вийшов дядько Єгор.
Степового коня на стайні не втримаєш.
І пензенцев в Москві свою ворону дізналися.

Село велика: чотири двори, вісім вулиць.
Де Дуракова сім`я, тут йому своя земля.
Нещодавно з двору, а воша ізняла. Ярема, Ярема!
Поки під чужим дахом не побував, своя, де тече, не впізнаєш.
Гриби ростуть в селі, а їх і в місті знають.
Де хто народиться, там і стане в нагоді.
Славні бубни за горами, а до нас прийдуть, що козуб.
Про те зозуля і кує, що свого гнізда немає.
Доми-то, доми, рівно заячі ломи.
Село, що животи підвело.

Жив-був молодец- в своєму селі не бачив веселощів, на чужину вийшов - заплакав.
Міське теля мудріший сільського паламаря.
Своя земля і в жмені мила. Своя земля - свій прах.
Навіщо далеко, і тут добре.
Далеко сосна коштує, а своєму лісі віє (шумить, говорить).
Люди заїжджі, а хліби привізні (на млині?).
Одна сваха чужу сторону нахвалює (а сама вдома сидить).
Нехай Бог місто - що за село (т. Е. Не рівня їй).
Немов чорт з кузова насіяв.
Ликодери, щоб я не з чого дерти.

Людей (На людей) подивитися і себе показати.
І кінь на свою сторону рветься, а собака отгризет та піде.
Свій побут миліше.
У своїй землі ніхто пророком не буває (не бував).
Всяк кулик своє болото хвалить.
Земляк, побив всіх в один синяк.
Сиди, як мед кисни! Кисни, опара, на своєму квасу!
В чужому місці що в лісі.
На стороні обтолкут боки.
Віз грошей в місто - сам собі ворог.

Чи не бери дальню хваленку, бери ближню хаянку!
З рідної (батьківської) землі - помри, не сходить!
Всякому мила своя сторона.
Злодій горобець домосід, а люди не хвалять.
Нудно Афонюшке на чужій сторонушке.
Хвали Замора (чужу сторону), а сиди вдома!
Пужалном ніде вирізати. Ликодери, щоб я не з чого дерти.
Всякому мила своя сторона. Любить і жебрак своє хламовіще.
Чужий людина не на втіху, на просмех.
Що де народиться, то там і годиться. Що де народжує, то там і прігожается.

Чужина НЕ потачліва. Чужа сторона додасть розуму.
Своя сторонушка і собаці мила. І собака свою сторону знає.
Така голота, що хлопця нічим висікти.
Шібель на погибель, воротами в кут (живете в закутку в глушині).
І за рікою люди живуть.
В чужому місці що в лісі. Чужа сторона дрімучий бір.
Чужа сторона - мачуха. Чужбінка не по шерсті гладить.
Хвалить чуж-чужинець чужу сторону, а ми .слушаем, на полу лежучі.
Нема чого далеко, і тут добре. Навіщо далеко, і тут добре.
Хороший місто будинками, та поганий головами.

На чужій стороні і весна не красна. Наша весна червоні # м красна.
Нещодавно з двору, а воша ізняла.
Чужа сторона - злодій (розбійник). Чужина НЕ потачліва.
Чужа сторона додасть розуму. На стороні обтолкут боки.
Чужа сторонушка нахвалитися живе, а наша хайку варто.
Те горб, то долина, Вертепіжени насіжени.
Хороша Москва, та не вдома.
Чого не знаєш, туди і не тягне.
Хоч не уедно (будинку), так улежно.
Хоч в Орді, та в добрі (тільки б в добре).

Варто село на гірці, а хліба в ній ні кірки.
Це село клином звело. Село, що животи підвело.
І за горами люди.
Чужу сторону хвалить (сваха), а сама ні ногою (а сама туди ні за ногу).
Це село клином звело.
Чужа сторона дрімучий бір.
Чужа сторона - злодій (розбійник).
Це село рис в кузові ніс, так купками растрес.
Шуми, село: чотири двори, двоє воріт, одна труба.