Навіть не запитали, а хочу я це,
У перший день в колодязі втопив сандалі
І під зад долонькою мені тут надавали.
А потім зерно я курям все розсипав,
Дідусь, побачивши, трохи в вікно не випав.
Щоб мене дід з бабою знову не сварили,
Сховався я в будці - цілий день шукали.
Збираючи в кепку яйця на сідалі,
Я хотів, як баба, замісити їх в тесті.
Чи не знайшов муки я, замісив в пісочок,
Де-небудь з десяток і ще з п`ят.
Після свині Машка я відкрив хвіртку,
Побігла свинка по селу прудко,
Ну а сам, втомившись, спати приліг в сараї,
Знову всім селом з Машкою нас шукали.
Діда самогончік - повну пляшку
На очах його я вилив на Крапивко,
А коли другу ми з котом розбили -
Діда валеріаною ледве відпоїли.
Щоб не пропав я, не ходив з соплями,
Светр з жилетом на мене напнути,
Кепку замінює бабусин хустинку,
Ніби не мужик я - мамин синочок.
Ось ходжу в хусточці, порвані колготки,
На ногах у шкарпетках бабусині боти.
Приїжджайте мама з татом скоріше,
Я в такому одязі скоро тут СОПР.
Добре в селі! Повітря і природа,
Цього літа стукне мені чотири роки,
Як пастух колгоспний, я лаюся матом ...
Одну дитину відпускати не треба!
© Copyright: Юрій непольські, 2018
Свидетельство о публикации №215070900255