Як я з`явився на світло, або розповідь про пологи

Відео: Мої пологи. Розповідь про пологи

Оповідання ведеться від імені винуватця торжества,
власне Захарки, і пару слів додала від себе мама, тобто Я)))

Відео: «ХОЧУ, ЩОБ ТИ НАРОДИВСЯ!» 8-я серія | mamalara.ru

Ось вагітні та іже з ними всі вважають в цифрах. Я не пам`ятаю за вашими місяців коли став відчувати мамині руки над собою, або чути її лагідний голос. Але настав такий період, і я став відчувати її завжди. Коли вона сміялася, то чомусь повітря було більше, а коли кричала або сварилася з татом, то мені було дуже тісно і незатишно. Мама все носилася зі мною: то крапельниці якісь ставить ... тьху, скажу я вам, ліки дуже гіркі! Те вправи робить-) то бували моменти коли її думки були зайняті повністю мною - пелюшки, сорочечки, коляска, ліжечко ... і т.д. і т.п. Що мене злегка напружувало, відчувалося, що там де мама, чого то все від мене чекають, і вона в тому числі-)

А мені настільки було затишно і класно у неї там, в животику. Правда під кінець моя водичка стала якоюсь темною, що не смачною і з якимись камінцями, вони і раніше були, але їх ставало все більше і більше. І мамин голос постійно: ну коли ж я тебе побачу? ну скоро ти там? виходь, ми всі тебе чекаємо! Я думаю ви здогадуєтеся, що тільки лінивий не почує таких закликів-)))

Лікарі говорили про 7 червня, потім один сказав про 12 червня. Ось мама з 7 червня і завмерла в очікуванні, а з нею і я. Сам в очікуванні, чого тільки мені, напевно, одному не було зрозуміло-)))

Зважився я значить, все-таки, і почав рухатися ... не поспішаючи так, потихеньку. Що б мама спала і не сильно хвилювалася. Вона, коли хвилюється, мені як - то тісно і душно ... а! Я вже це говоріл-)))

Іду собі, йду ... прокладаю шлях. Ох, і нелегка ця справа скажу я вам! Я вже було передумав, але позаду була все та ж насторожує водичка і в той же час що то мене все виштовхувало і манило вперед) Мама встигла підкріпитися шоколадкою і чомусь пила багато води. Дихала так смішно, але спасибі їй велике - мені було тільки легше. Повезла мене на природу) на свіже повітря. На зворотному шляху пам`ятаю знову з татом включили музику, і мама співала. Вона останнім часом завжди співала ... дуже вже я любив цю справу! -)))

Пам`ятаю ще приїхали додому, вони взяли якісь сумки і ми знову поїхали кудись. Мамочка знову спала, а тато іноді гладив мене через мамин животик. Правда я це відчував погано, так як чомусь опускався все нижче і нижче. Приїхали до будівлі з дивним, але знайомим словом - пологовий будинок. До маминому животику доклали що то кругленьке, і з холодком. Потім з`явилася багато води, багато-багато. І незабаром стало як то просторіше. Просуватися стало легше. Знову пам`ятаю ці кругляшки, і то що мама знову заспокоїлася і заснула. А потім що то з нею сталося ...

Вона кричала, а мені було тісно і душно. В тисячу разів важче, ніж раніше. І так потрапив в якийсь коридор тісний претесний. Вона все кричала і кричала. Правда як то дивно. Покричить і заспокоїтися, жалібно так просила кого то зробити якийсь кесареве. Треба буде не забути запитати, що це таке потім. а незабаром я став погано міркувати, намагався тримати ситуацію під контролем, навіть хотів сказати людям що кричали на маму - тужся сильней! що б вони не кричали так на неї сильно. Я став просто втрачати свідомість, і прийшов до тями вже від яскравого світла ... і болю! стало палити що то всередині. Холодно, якісь руки, які то люди. Заспокоївся тільки коли відчув мамині руки на себе, і її запах. Почув її голос. А потім нас знову розлучили. Так що за люди !!!

Витирали мене, мили, сипали ніж те. якби не голос мами поруч, я б їм влаштував! Нарешті поклали поруч з мамою.

Я точно знав що це моя мама, але чомусь не бачив її. Я побачив її пізніше. А так були якісь пляма - світлі і темні. Але найголовніше, що мама була поруч.

А потім вона дала мені щось спробувати, і я інстинктивно потягнувся до маленького і кругленькі, тому що саме з нього виливалося (правда по чуть-чуть спочатку) дуже смачна штуковина. Як виявилося мамине молочко! А ще! Я почув стукіт її серця! раніше чув постійно, і голосно, а зараз почув менш чітко! але як же приємно, що ось воно! Притисне до себе, а я чую тук-тук ... тук-тук ....

Вообщем так я і народився. І все чому то мене Богатиренко назвали! -)))

Називали нас Богатиренко бо народився вагою 4800 кг, і зростом 58 см. (Мама)

Відео: Масажистка про те, як прийняла пологи в літаку

Лікар мені ставить 7 червня термін. тут у мене прибавка в вазі велика. Відправляє числа так 3 або 4 лягати на збереження. Приїхала з пакетами, пройшла всі процедури, а мене не поклали. З малюком, мовляв все в порядку. Іди пий Канефрон і менше їси. І ставлять мені термін до 12 червня. Я злегка засмутилася. Ми ось-ось чекаємо пологів, а їх зрушують ще на тиждень. Потім просто забила на всі хвилювання і переживання. Перечитала статті та лекції з курсів, що потрібно і чого не можна робити під час пологів. 11 червня сходила на прийом. Вона мені виписує знову напрямок на збереження. У мене ж навіть живіт не опускався, а вага вже 91,4 кг))) он як!

Я подумала і вирішила, що поїду після свят, у вівторок. У суботу думаю заберуся, переставлю ліжечко і комод. Чи не тут то було) Я проспала до 3 годин дня. Спала як убита. Пару раз перекочувалася на бочок і сонна йшла в туалет. Потім ледве-ледве себе змусила прокинутися, приїхав чоловік, подзвонила мама - давайте з`їздимо до Катька (це сестричка моя, у нас 19 років різниці). Вона в таборі відпочивала. Ми збираємося і їдемо. Відчуваю якісь тренувальні затяжні, і вже, боляче наполегливі. Доїхали до місця, мені дико захотілося шоколаду. Купили мені значить Сникерса і воду 0,5 л. Чоловік поїхав кого то відвозити, ми йдемо з мамою до табору. Через сосни, повз озерця. Сутички йдуть, я шоколадку ем ... а, пташки співають!))) Благодать.

Там значить мама чогось давай на Катьку кричати, я ходжу вже ці самі сосонки мало не обіймаю) Зайшли до них в будиночок, поки мама її речі збирала, я давай родову позу шукати. І так встала, і так ... що то допомагає, але не надовго. Чоловік приїхав, і ми назад поїхали. Купили мені ще шоколадку, Баунті в цей раз. Включила Сєрова і давай з ним співати - А може ніч не квапити, і все спочатку повторити ... про як мені бути!)))) ....

Мені все чоловік: поїхали в пологовий будинок. Речі потім привезу. Я йому: неа! ще рано! За моїми підрахунками я могла будинку знаходитися ще години 2. Заходжу додому, перевіряю - кровит. Дзвоню своєму лікарю. Ірина Георгіївна мені - їдь! це не жарти. Довелося їхати. У машині вже конкретно між переймами спала.

Під`їжджаємо до ганку. Бачу стоїть дівчинка і хлопець, в білих халатах. І вираження такі на обличчях - тільки повз нас проїдете, ну, будь ласка! -) Свято ж був. Я заходжу у них тиша. Наче не пологовий будинок, а санаторій)))

Спочатку доктор спустився, подивилася мене - розкриття 6 см. Потім КТГ, клізма, підйом на 4 поверх. До речі все видали лікарняне, і зі свого дозволили тільки серветки, воду і телефон. Підключили знову до КТГ, я знову спала. Лікарі так зітхнули, мовляв спиш, значить нормально народиш. Сердечко стукає, я під його звуки і засинаю))

Потім мені міхур проткнули, і почалося. Я терпіла, я дихала голосом, я масажувала крижі, я вигиналася і крутила вісімки стегнами. Один прийом був прийнятний тільки раз, на другий вже не допомагає)) ... Ставлять крапельницю (до цього часу я почала слізно благати поставити знеболююче), я зраділа. А акушерка мені - це фізіологічний розчин, знеболюючу не можна розкриття 9 см. Думки були що це не про мене, я не народжу! Давай в туалет ходити. Мені дозволили, тільки не тужся, попереджають. Наївні! да моє б бажання, я б взагалі до вас не поїхала))) ...

Спати жахливо хочеться! Вода вже не лізе, або просто не до неї. Лікар все з цим КТГ носитися. А мені як докладуть кругляшек, так сутичка. Я все від неї бігала і вибачалася))) ... Начебто знайшлася поза - забралася з ногами на стіл родової, уткнулась лобом в матрац, попою до верху. Які то сутички пережила, персонал навіть заходити почав, мовляв, чого то притихла)) А потім падала в якусь прострацію. Тільки в обійми Морфея конкретно йду, сутичка.

Потім поза вже не допомагала, я давай наярювати кола навколо крапельниці. І вже благала зробити кесарів. І все голосила, хочу в туалет!)))

І як то несподівано лікар заходить, і давай все в дію приходити.

тарілка включилася над головою, лікарі звідки то ще з`явилися)) ... ох, потуги справа більш відповідальне і не просте. І живіт мені щипали, і воду на обличчя лили. Ну не туди я стараюся і все! Кожні дві хвилини лікар прикладала кругляшки, слухали сердечко. напевно потуг було 7 чи 8, як раптом якесь полегшення і ось вже мій малюк лежить у мене на животику.

Не було сліз, я чомусь відразу почала з ним говорити і просити прощення, гладила по голівці і все намагалася розглянути. Потім його забрали, а мене почали штопати. Лікар розумника, намагалася все зі мною діалог вести. Та й у мене кудись сон випарувався. Не зручно було дивитися на сина, поки він лежав під лампами. І насторожувало що лікарі загороджують його. Сказали, що синячок на все личко через кисневе голодування, і що незабаром пройде.

Потім його забрали, а коли зі мною все закінчилося принесли вже закутану. Кричав він дзвінким басом)) я приклала до грудей і малюк не надовго замовк. Схопила телефон і давай всім писати смс і дзвонити. Пролежали ми в родовій години дві. Після мене спустили в палату і через хвилин 10 принесли сина. Мені сказали лежати на животі, але малюк в цій колисці все плакав і плакав. Попросила до себе покласти. так ми з ним і зустріли разом світанок)))

Потім я вже дізналася, що зазвичай дитини приносять значно пізніше, що б матуся відпочила, але напевно раз він плакав і ми були нічні мені його швидше і принесли.

На другий день я вже й не пам`ятала того болю, від якої істерії)) було, навпаки, соромно що так себе вела.


Готова зараз хоч за другим йти!